Я шукаю Твоє лице,
Я шукаю Твої очі,
Я дивлюсь на Твої вуста,
Що так ніжно мені шепочуть:
Ти дитина Моя, Ти дитина Моя!
Так люблю, так люблю тебе Я…
Я шукаю Твоє лице,
Я шукаю Твої очі,
Відкриваю свої вуста
І Тобі я сказати хочу:
Я дитина Твоя, я дитина Твоя!
Я люблю Тебе, Авва Отче!
Я шукаю Твоє лице,
Я шукаю Твої очі,
Я дивлюсь на Твої вуста,
Що так ніжно мені шепочуть:
Наречена Моя, ти жадана Моя!
Так люблю, так люблю тебе Я…
Я шукаю Твоє лице,
Я шукаю Твої очі,
Відкриваю свої вуста
І Тобі я сказати хочу:
О, Ісус, мій Господь,
Ти – досвітня зоря!
Так чекаю, жадаю, кохаю Тебе я…
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 4006 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 3.75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарно, щиро, ніжно, навіть інтимно передані почуття із серця віруючої жінки, доньки Царя! Комментарий автора: Ми посажені на небесних місцях во Христі. Йому вся слава!!!
Проповеди : Кто стоит..., берегись… - Сергей Сгибнев Написать эту проповедь – размышления - крик души автора побудил девятилетний опыт хождения во Христе. Опыт соприкосновения с различными религиозными структурами, именующими себя Церквами. С баптистами, харизматами, православными…. Опыт общения с пасторами различных национальностей – с русскими и американцами. С теми, кто, казалось бы, должен являть Христа, кому стоило бы подражать, руководствуясь наставлениями Апостола Павла: «Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу» (1Кор.4:16).
Как я благодарен Святому Духу за Его милостивое руководство, за Его охрану и бережное ко мне отношение! Не будь Его могущественной поддержки, я в лучшем случае получил бы нервный срыв, а в худшем – оказался бы в психиатрической клинике.
У меня нет цели возбудить какое-то противостояние, наоборот, очень хотелось, чтобы мой «вопль» послужил поддержкой тем, кто, подобно мне, остался за дверьми общин, в которых еще вчера их называли братьями (или сестрами). А число таких людей возрастает. Со многими я встречался лично, со многими знаком благодаря Интернету и электронной почте. Мы живы и остаемся верными Христу, не смотря ни на что!
Мир дому вашему! И да хранит вас Господь!
